Визначення прав і обов'язків батьків та дітей викладено в Ко­дексі про шлюб та сім'ю України (КпШС України).

Цей Кодекс встановлює поря­док та умови одруження, регулює особисті та майнові відносини, які виникають у сім'ї між подружжям, між батьками та дітьми.

Право на виховання дітей є пе­редумовою здійснення обов'язків з виховання. Право та обов'язок батьків неможливо відокремити від їхньої особи. Відмовитися від прав і обов'язків щодо піклуваннюпро здоров'я, фізичний, духовний, моральний розвиток, навчання й підготовку до праці дітей вони не можуть, а можуть тільки втратити їх за рішенням суду. Така втрата тягне за собою надзвичайні наслід­ки — цілковите скасування прав та обов'язків стосовно дітей, за ви­нятком одного — матеріального утримання.

Підстави, за наявності яких може постати питання про позбав­лення батьківських прав, передба­чені ст. 70 Кодексу про шлюб та сім'ю України. Таке питання може постати, коли буде встановлено, що:

• батьки ухиляються від ви­конання своїх обов'язків щодо на­вчання й виховання дітей;
• батьки відмовляються без поважних причин забрати дитину з пологового будинку;
• батьки відмовляються без поважних причин забрати дитину з  лікувально-профілактичних   чи навчально-виховних закладів;
• батьки зловживають батьків­ськими правами, жорстоко пово­дяться з дітьми;
• батьки шкідливо впливають на дітей своєю аморальною, анти­громадською поведінкою;
• батьки є хронічними алкого­ліками чи наркоманами.

Кожна із вказаних підстав є са­мостійною умовою для вирішення питань про позбавлення батьків­ських прав, яке здійснюється тіль­ки в судовому порядку.

Цей перелік підстав свідчить про те, що батьки можуть бути позбавлені батьківських прав за порушення вимог ст. 61 КпШС України, де передбачено, що бать­ки мають право і зобов'язані вихо­вувати своїх дітей, піклуватися про їхні здоров'я, фізичний, духовний та моральний розвиток, навчання, готувати їх до праці.

Ст. 59 КпШС України проголо­шує, що батько та мати мають рівні права й обов'язки щодо своїх дітей і тоді, коли шлюб між ними розі­рвано. Тому, коли йде мова про по­збавлення батьківських прав, слід розуміти, що позбавлення може стосуватись як батька, так і матері або обох батьків.

Для захисту інтересів дитини суд може ухвалити рішення про відібрання дитини без позбавлен­ня батьківських прав і передачу на опікування органу опіки і піклу­вання. Воно може мати місце тоді, коли подальше перебування дити­ни в осіб, у яких вона перебуває, загрожує її здоров'ю, вихованню й небезпечне для неї (дитина зали­шається без їжі,одягу, необхідного постійного догляду, ст. 76 КпШС України).

Позбавлення батьківських прав щодо неповнолітніх дітей є надзвичайним засобом впливу на батьків. Але навіть рішення суду з цього питання не є остаточним вироком. Наше гуманне законо­давство передбачило поновлен­ня в батьківських правах (ст. 75 КпШС України), можливе, якщо цього потребують інтереси дітей і якщо дітей не всиновлено. По­новлення в батьківських правах здійснюється тільки в судовому порядку, якщо буде встановлено наскільки змінились обставини, що були підставою для позбав­лення батьківських прав.